Великий тлумачний словник сучасної мови

шавкотіння

шавкоті́ння

-я, с., розм.

Дія за знач. шавкотіти і звуки, утворювані цією дією.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. шавкотіння — ШАВКОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. шавкоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Хаєцький, маючи напрочуд тонкий слух, завжди перший ловив наростаючий свист снаряда або шавкотіння важкої міни (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  2. шавкотіння — шавкоті́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
  3. шавкотіння — ШАВКОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. шавкоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Хаєцький, маючи напрочуд тонкий слух, завжди перший ловив наростаючий свист снаряда або шавкотіння важкої міни (Гончар, III, 1959, 47).  Словник української мови в 11 томах