шам —
ШАМ, ШАМ-ША́М, виг. Звуконаслідування, що означає глухий звук від човгання, тертя, шепелявого мовлення і т. ін. Вже благенька була [пані], ледве ноги волочила, а заговорить – тільки шам-шам, одразу й не розбереш (Марко Вовчок).
Словник української мови у 20 томах
шам —
ШАМ, ШАМ-ША́М, виг. Звуконаслідування, що означає глухий звук від човгання, тертя, шепелявого мовлення і т. ін. Вже благенька була [пані], ледве ноги волочила, а заговорить — тільки шам-шам, одразу й не розбереш (Вовчок, І, 1955, 102).
Словник української мови в 11 томах
шам —
Шам меж., выражающее быстрыя и легкія движенія съ сопровождающимъ ихъ шумомъ, напр. шаги, движенія серпа у жницы и пр.
Словник української мови Грінченка