шарк

шарк 1

вигук

незмінювана словникова одиниця

розм.

шарк 2

присудкове слово

незмінювана словникова одиниця

розм.

Значення в інших словниках

1. шарк — ШАРК, виг., розм. 1. Звуконаслідування, що вживається на означення шереху, шарудіння від човгання, тертя чогось об що-небудь. 2. Уживається як присудок за знач. ша́ркати і ша́ркнути.  Словник української мови у 20 томах
2. шарк — ШАРК, виг., розм. 1. Звуконаслідування, що вживається на означення шереху, шарудіння від човгання, тертя чогось об що-небудь. 2. Уживається як присудок за знач. ша́ркати і ша́ркнути.  Словник української мови в 11 томах