шваґер —
шва́ґер (шва́ґєр) 1. брат дружини або чоловіка (м, ср, ст): Хто хотів співати, виходив на середину. Я зголосив пісню “Послухайте, люди”, її ніхто не знав. Я заспівав: “Послухайте люди, Що вам дядько за́гра. На Замарстино́ві За́бив шваґер шваґра”.
Лексикон львівський: поважно і на жарт
шваґер —
ШУ́РИН (брат дружини), СВОЯ́К рідше, ШУРЯ́К розм., ШВА́ҐЕР діал. Не єсть ти мій чоловік — Великий розбійничок: Убив брата мойого, Ще й шурина свойого (пісня); Якось у суботу до хазяйки прийшли гості — свояки, брати хазяйчині з товаришами (О.
Словник синонімів української мови