Орфографічний словник української мови

швейцарка

швейца́рка 1

іменник жіночого роду, істота

громадянка Швейцарії

швейца́рка 2

іменник жіночого роду, істота

сторожиха

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. швейцарка — ШВЕЙЦА́РКА¹ див. швейца́рці. ШВЕЙЦА́РКА², и, ж., розм. Жін. до швейца́р. Швейцарка, як їй і належиться, сиділа за своїм столиком коло входу (Ю. Шовкопляс).  Словник української мови у 20 томах
  2. швейцарка — I див. швейцарці. II -и, розм. Жін. до швейцар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. швейцарка — ШВЕЙЦА́РКА¹ див. швейца́рці. ШВЕЙЦА́РКА², и, ж., розм. Жін. до швейца́р. Швейцарка, як їй і належиться, сиділа за своїм столиком коло входу (Шовк., Людина.., 1962, 239).  Словник української мови в 11 томах