швейцарка

ШВЕЙЦА́РКА¹ див. швейца́рці.

ШВЕЙЦА́РКА², и, ж., розм. Жін. до швейца́р.

Швейцарка, як їй і належиться, сиділа за своїм столиком коло входу (Шовк., Людина.., 1962, 239).

Значення в інших словниках

1. швейцарка — ШВЕЙЦА́РКА¹ див. швейца́рці. ШВЕЙЦА́РКА², и, ж., розм. Жін. до швейца́р. Швейцарка, як їй і належиться, сиділа за своїм столиком коло входу (Ю. Шовкопляс).  Словник української мови у 20 томах
2. швейцарка — швейца́рка 1 іменник жіночого роду, істота громадянка Швейцарії швейца́рка 2 іменник жіночого роду, істота сторожиха розм.  Орфографічний словник української мови
3. швейцарка — I див. швейцарці. II -и, розм. Жін. до швейцар.  Великий тлумачний словник сучасної мови