Орфографічний словник української мови

швидкохід

швидкохі́д

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. швидкохід — див. швидкий  Словник синонімів Вусика
  2. швидкохід — ШВИДКОХІ́Д, хо́да, ч. Той, хто швидко й легко ходить. Всім нотації чита [Филимон]... Та й походка вже не та! Швидкоходом був він змалку, Нині ж ходить “урозвалку” (С. Олійник).  Словник української мови у 20 томах
  3. швидкохід — -хода, ч. Той, хто швидко й легко ходить.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. швидкохід — ШВИДКОХІ́Д, хо́да, ч. Той, хто швидко й легко ходить. Всім нотації чита [Филимон]… Та й походка вже не та! Швидкоходом був він змалку, Нині ж ходить "урозвалку" (С. Ол., Вибр., 1959, 225).  Словник української мови в 11 томах