швидкохід —
ШВИДКОХІ́Д, хо́да, ч. Той, хто швидко й легко ходить. Всім нотації чита [Филимон]... Та й походка вже не та! Швидкоходом був він змалку, Нині ж ходить “урозвалку” (С. Олійник).
Словник української мови у 20 томах
швидкохід —
швидкохі́д іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
швидкохід —
ШВИДКОХІ́Д, хо́да, ч. Той, хто швидко й легко ходить. Всім нотації чита [Филимон]… Та й походка вже не та! Швидкоходом був він змалку, Нині ж ходить "урозвалку" (С. Ол., Вибр., 1959, 225).
Словник української мови в 11 томах