швидкохід

ШВИДКОХІ́Д, хо́да, ч. Той, хто швидко й легко ходить.

Всім нотації чита [Филимон]… Та й походка вже не та! Швидкоходом був він змалку, Нині ж ходить "урозвалку" (С. Ол., Вибр., 1959, 225).

Значення в інших словниках

1. швидкохід — див. швидкий  Словник синонімів Вусика
2. швидкохід — ШВИДКОХІ́Д, хо́да, ч. Той, хто швидко й легко ходить. Всім нотації чита [Филимон]... Та й походка вже не та! Швидкоходом був він змалку, Нині ж ходить “урозвалку” (С. Олійник).  Словник української мови у 20 томах
3. швидкохід — швидкохі́д іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
4. швидкохід — -хода, ч. Той, хто швидко й легко ходить.  Великий тлумачний словник сучасної мови