Значення в інших словниках
-
шестеро —
Шістьох, числ. збірн. Вж. зі сл.: гравців, делегатів, козаків, коней, кухликів, синів, котенят, курчат, яєчок, дітей. Пор. двоє.
Літературне слововживання
-
шестеро —
див. шістка
Словник синонімів Вусика
-
шестеро —
[шестеиро] ш'іс'т'ох, д. ш'іс'т'ом, ор. ш'іс'т'ома/ш'іс'т'ма, м. (на) ш'іс'т'ох
Орфоепічний словник української мови
-
шестеро —
ШЕ́СТЕРО, шістьо́х, числ. кільк., збірн. Шість (уживається з іменниками чоловічого і середнього роду, що означають назви істот і предметів, з іменниками, що вживаються в множині і можуть мати одиничне значення...
Словник української мови у 20 томах
-
шестеро —
шістьох, числ. кільк., збірн. Шість (уживається з іменниками чоловічого і середнього роду, також з особовими займенниками у множині).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
шестеро —
Ше́стеро, -ро́х, -ро́м, -рома́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
шестеро —
ШЕ́СТЕРО, шістьох, числ. кільк., збірн. Шість (уживається з іменниками чоловічого і середнього роду, що означають назви істот і предметів, з іменниками, що вживаються в множині і можуть мати одиничне значення, а також з особовими займенниками в множині).
Словник української мови в 11 томах
-
шестеро —
Шестеро числ. Шестеро, шесть душъ, шесть штукъ, шесть частей. Не дуже його постреляно: голівонька на четверо, а серденько на шестеро. Чуб. V. 948.
Словник української мови Грінченка