Орфографічний словник української мови

широченний

широче́нний

прикметник

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. широченний — див. просторий; широкий  Словник синонімів Вусика
  2. широченний — ШИРОЧЕ́ННИЙ, а, е, розм. Те саме, що широче́зний. З вестибюля на другий поверх вели широченні положисті сходи, застелені дорогим, червоним килимом (О. Іваненко); Дівчина підійшла до широченних, як брама, дверей (В.  Словник української мови у 20 томах
  3. широченний — -а, -е, розм. Те саме, що широчезний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. широченний — ВЕЛИ́КИЙ (який займає значний простір), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ГІГА́НТСЬКИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ШИРО́КИЙ, ШИРОЧЕ́ЗНИЙ підсил., ШИРОЧЕ́ННИЙ підсил., ОБШИ́РНИЙ, ШИРОКОПО́ЛИЙ поет.  Словник синонімів української мови
  5. широченний — Широче́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. широченний — ШИРОЧЕ́ННИЙ, а, е, розм. Те саме, що широче́зний. З вестибюля на другий поверх вели широченні положисті сходи, застелені дорогим, червоним килимом (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 183); Дівчина підійшла до широченних, як брама, дверей (Собко, Матв.  Словник української мови в 11 томах