Словник синонімів української мови

широченний

ВЕЛИ́КИЙ (який займає значний простір), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ГІГА́НТСЬКИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ШИРО́КИЙ, ШИРОЧЕ́ЗНИЙ підсил., ШИРОЧЕ́ННИЙ підсил., ОБШИ́РНИЙ, ШИРОКОПО́ЛИЙ поет., ПРЕВЕЛИ́КИЙ розм. підсил., ЗДОРО́ВИЙ розм., ЗДОРОВЕ́ННИЙ розм. підсил., ЗДОРОВЕ́ЗНИЙ розм. підсил. Над річкою стояв великий гай (Л. Глібов); До самої хати підходить чималий сад (М. Стельмах); Внизу.. розкинулось величезне плато, що зеленіло виноградниками, нивами й садами (О. Гончар); Велетенський парк, що з його краси так милувалася Сахно,.. промайнув за дві-три хвилини (Ю. Смолич); Київ — немов гігантський ботанічний сад (із газети); А хіба не може зацікавити дитячих письменників така тема, як перетворення грандіозної піщаної пустелі в багатющий плодородний край? (О. Донченко); У ХVІІІ і ХІХ сторіччях трудовий народ України цивілізував колосальні простори диких причорноморських і приазовських степів (О. Левада); Край її (долини) упирався в самий край неба, така вона була широка і довга (Панас Мирний); Думав Давид про широчезні неоглядні простори степові (А. Головко); У мене нема ні таких гаїв, ні таких широченних лугів (П. Куліш); Світлиця була обширна і ярко освічена (І. Франко); Хвилює вітер лан широкополий (П. Дорошенко); Батьківщина у нас превелика (П. Воронько); Ставок був здоровий і далеко розлився в поле між двома невисокими горами (І. Нечуй-Левицький); Бігаючи раз так весною по здоровенних калюжах,.. вона занепала (Панас Мирний). — Пор. 1. безме́жний.

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. широченний — див. просторий; широкий  Словник синонімів Вусика
  2. широченний — ШИРОЧЕ́ННИЙ, а, е, розм. Те саме, що широче́зний. З вестибюля на другий поверх вели широченні положисті сходи, застелені дорогим, червоним килимом (О. Іваненко); Дівчина підійшла до широченних, як брама, дверей (В.  Словник української мови у 20 томах
  3. широченний — широче́нний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  4. широченний — -а, -е, розм. Те саме, що широчезний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. широченний — Широче́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. широченний — ШИРОЧЕ́ННИЙ, а, е, розм. Те саме, що широче́зний. З вестибюля на другий поверх вели широченні положисті сходи, застелені дорогим, червоним килимом (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 183); Дівчина підійшла до широченних, як брама, дверей (Собко, Матв.  Словник української мови в 11 томах