широченний

ШИРОЧЕ́ННИЙ, а, е, розм. Те саме, що широче́зний.

З вестибюля на другий поверх вели широченні положисті сходи, застелені дорогим, червоним килимом (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 183);

Дівчина підійшла до широченних, як брама, дверей (Собко, Матв. затока, 1962, 17);

Денис роздягся першим, убрав голову в плечі і пішов до дверей, молодецьки рухаючи широченними лопатками, (Тют., Вир, 1964, 293);

Посеред широченного двору, замкненого присадкуватими будовами ферм, стоїть Ярина (Жур., Звич. турботи, 1960, 214);

Він [Осел] чув, що там, над морем широченним, Стоїть гора одна (Гл., Вибр., 1951, 136);

У широченних штанях, у жупані червоному і в шапці з довгим зеленим шликом він нагадував квітник на сірому подвір’ї Гарецьких (Кочура, Зол. грамота, 1960, 244);

Він купив нову сорочку, галстука, а потім, трохи повагавшись,— у відділі дешевих товарів широченного солом’яного бриля (Мушк., День.., 1967, 21);

Вітя широченними кроками ходить по двору (Вас., Вибр., 1954, 272).

Значення в інших словниках

1. широченний — див. просторий; широкий  Словник синонімів Вусика
2. широченний — ШИРОЧЕ́ННИЙ, а, е, розм. Те саме, що широче́зний. З вестибюля на другий поверх вели широченні положисті сходи, застелені дорогим, червоним килимом (О. Іваненко); Дівчина підійшла до широченних, як брама, дверей (В.  Словник української мови у 20 томах
3. широченний — широче́нний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
4. широченний — -а, -е, розм. Те саме, що широчезний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. широченний — ВЕЛИ́КИЙ (який займає значний простір), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ГІГА́НТСЬКИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ШИРО́КИЙ, ШИРОЧЕ́ЗНИЙ підсил., ШИРОЧЕ́ННИЙ підсил., ОБШИ́РНИЙ, ШИРОКОПО́ЛИЙ поет.  Словник синонімів української мови
6. широченний — Широче́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)