шити —
[шитие] шийу, шийеиш
Орфоепічний словник української мови
шити —
ШИ́ТИ, ши́ю, ши́єш, недок. 1. що, чим, на чому і без дод. Скріплювати, з'єднувати ниткою за допомогою голки частини чого-небудь (тканини, шкіри і т. ін.). У хаті свічка горить.
Словник української мови у 20 томах
шити —
Ні пришити, ні прилатати. Про річ нікому нездалу, або про недоладну мову. Шив, шив, не дошив, та й зубами відкусив. Про повільного робітника, який не годен скінчити роботи як слід. Шити та пороти, щоб більше було роботи.
Приповідки або українсько-народня філософія
шити —
(шию, шиєш) недок.; крим. 1. кого. Убивати. БСРЖ, 691; СЖЗ, 115. 2. кому що; крим., жрм. Необґрунтовано звинувачувати когось у чомусь. БСРЖ, 691.
Словник жарґонної лексики української мови
шити —
шию, шиєш, недок. 1》 перех. і неперех., чим, на чому і без додатка. Скріплювати, з'єднувати ниткою за допомогою голки частини чого-небудь (тканини, шкіри і т. ін.). || перен., розм. Видавати звуки, що нагадують строчіння на швейній машині. 2》 перех.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шити —
бі́лими нитка́ми ши́тий. Невміло, погано замаскований, виконаний і т. ін. — Провокація,— сказав нарешті після довгої мовчанки Радивон.— Все шите білими нитками. Замітка в газету писана з чужого голосу. Заруба не винен (В. Кучер); — Дорогою Війт мовчав.
Фразеологічний словник української мови
шити —
ВИШИВА́ТИ (нашивати на тканину або шкіру візерунки нитками, бісером і т. ін.), ГАПТУВА́ТИ, ВИГАПТО́ВУВАТИ, РОЗШИВА́ТИ, ШИ́ТИ, МЕРЕ́ЖАТИ, МЕРЕ́ЖИТИ, ВИМЕРЕ́ЖУВАТИ, ЗМЕРЕ́ЖУВАТИ (робити ажурну вишивку). — Док.
Словник синонімів української мови
шити —
ШИ́ТИ, ши́ю, ши́єш, недок. 1. перех. і неперех., чим, на чому і без додатка. Скріплювати, з’єднувати ниткою за допомогою голки частини чого-небудь (тканини, шкіри і т. ін.). У хаті свічка горить.
Словник української мови в 11 томах
шити —
Шити, -шию, -єш гл. Шить. Багач гроші збірає, а чорт калитку шиє. Ном. № 1449. Десь у садочку шиє сорочку. Чуб. ІІІ. 113. Шити поперед голки. Н. Вол. у. Шити по за голку. Н. Вол. у. шити на овес. У сапожниковъ: шить крупными стежками. Вас. 211.
Словник української мови Грінченка