шити

ши́ти

шию, шиєш, недок.

1》 перех. і неперех., чим, на чому і без додатка. Скріплювати, з'єднувати ниткою за допомогою голки частини чого-небудь (тканини, шкіри і т. ін.).

|| перен., розм. Видавати звуки, що нагадують строчіння на швейній машині.

2》 перех. Виготовляти одяг, взуття і т. ін., з'єднуючи його частини нитками.

3》 неперех. Вишивати, розшивати чим-небудь.

|| перех., чим і без додатка. Оздоблювати чимось тканину, вишиваючи, роблячи мережку тощо.

4》 перех. і неперех., розм. Замовляти, виготовляти одяг, взуття де-небудь, у когось.

5》 перех., спец. Виготовляти щось (зошити, книжки і т. ін.), скріплюючи його частини нитками, дротом. Шити журнал.

|| Прикріплювати, скріплювати дошки цвяхами, шпонами тощо.

Значення в інших словниках

1. шити — (стібками) стьобати, (на машині) строчити, (шовком) вишивати, мережити, (сріблом) гаптувати.  Словник синонімів Караванського
2. шити — Вистрочувати, вишивати, встрочувати, вшивати, гаптувати (вишивати), дорубцьовувати, дострочувати, дошивати, зарублювати, зарубцьовувати, застрочувати, зашивати, зшивати, латати, недошивати, перешивати, підшивати, пришивати, прошивати, рубцювати, строчити, штопати  Словник синонімів Вусика
3. шити — [шитие] шийу, шийеиш  Орфоепічний словник української мови
4. шити — ШИ́ТИ, ши́ю, ши́єш, недок. 1. що, чим, на чому і без дод. Скріплювати, з'єднувати ниткою за допомогою голки частини чого-небудь (тканини, шкіри і т. ін.). У хаті свічка горить.  Словник української мови у 20 томах
5. шити — ши́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
6. шити — Ні пришити, ні прилатати. Про річ нікому нездалу, або про недоладну мову. Шив, шив, не дошив, та й зубами відкусив. Про повільного робітника, який не годен скінчити роботи як слід. Шити та пороти, щоб більше було роботи.  Приповідки або українсько-народня філософія
7. шити — (шию, шиєш) недок.; крим. 1. кого. Убивати. БСРЖ, 691; СЖЗ, 115. 2. кому що; крим., жрм. Необґрунтовано звинувачувати когось у чомусь. БСРЖ, 691.  Словник жарґонної лексики української мови
8. шити — бі́лими нитка́ми ши́тий. Невміло, погано замаскований, виконаний і т. ін. — Провокація,— сказав нарешті після довгої мовчанки Радивон.— Все шите білими нитками. Замітка в газету писана з чужого голосу. Заруба не винен (В. Кучер); — Дорогою Війт мовчав.  Фразеологічний словник української мови
9. шити — ВИШИВА́ТИ (нашивати на тканину або шкіру візерунки нитками, бісером і т. ін.), ГАПТУВА́ТИ, ВИГАПТО́ВУВАТИ, РОЗШИВА́ТИ, ШИ́ТИ, МЕРЕ́ЖАТИ, МЕРЕ́ЖИТИ, ВИМЕРЕ́ЖУВАТИ, ЗМЕРЕ́ЖУВАТИ (робити ажурну вишивку). — Док.  Словник синонімів української мови
10. шити — Ши́ти, ши́ю, ши́єш; ший, ши́ймо, ши́йте; ши́ючи  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. шити — ШИ́ТИ, ши́ю, ши́єш, недок. 1. перех. і неперех., чим, на чому і без додатка. Скріплювати, з’єднувати ниткою за допомогою голки частини чого-небудь (тканини, шкіри і т. ін.). У хаті свічка горить.  Словник української мови в 11 томах
12. шити — Шити, -шию, -єш гл. Шить. Багач гроші збірає, а чорт калитку шиє. Ном. № 1449. Десь у садочку шиє сорочку. Чуб. ІІІ. 113. Шити поперед голки. Н. Вол. у. Шити по за голку. Н. Вол. у. шити на овес. У сапожниковъ: шить крупными стежками. Вас. 211.  Словник української мови Грінченка