Орфографічний словник української мови

школярик

школя́рик

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. школярик — [школ’ариек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў  Орфоепічний словник української мови
  2. школярик — ШКОЛЯ́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до школя́р. Миколка, Прокопів хлопчик, такий школярик гарнесенький був: сумирненький, соромливенький, млявенький, як дівчинка (А.  Словник української мови у 20 томах
  3. школярик — -а, ч. Зменш.-пестл. до школяр.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. школярик — ШКОЛЯ́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до школя́р. Миколка, Прокопів хлопчик, такий школярик гарнесенький був: сумирненький, соромливенький, млявенький, як дівчинка (Тесл.  Словник української мови в 11 томах