школярик

школя́рик

[школ’ари^ек]

-ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -ки^е, -к'іў

Значення в інших словниках

1. школярик — ШКОЛЯ́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до школя́р. Миколка, Прокопів хлопчик, такий школярик гарнесенький був: сумирненький, соромливенький, млявенький, як дівчинка (А.  Словник української мови у 20 томах
2. школярик — школя́рик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. школярик — -а, ч. Зменш.-пестл. до школяр.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. школярик — ШКОЛЯ́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до школя́р. Миколка, Прокопів хлопчик, такий школярик гарнесенький був: сумирненький, соромливенький, млявенький, як дівчинка (Тесл.  Словник української мови в 11 томах