1. Орфоепічний словник української мови

школярик

школя́рик

[школ’ариек]

-ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. школярик — ШКОЛЯ́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до школя́р. Миколка, Прокопів хлопчик, такий школярик гарнесенький був: сумирненький, соромливенький, млявенький, як дівчинка (А. Словник української мови у 20 томах
  2. школярик — школя́рик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. школярик — -а, ч. Зменш.-пестл. до школяр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. школярик — ШКОЛЯ́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до школя́р. Миколка, Прокопів хлопчик, такий школярик гарнесенький був: сумирненький, соромливенький, млявенький, як дівчинка (Тесл. Словник української мови в 11 томах