школярик
школя́рик
-а, ч.
Зменш.-пестл. до школяр.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- школярик — [школ’ариек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
- школярик — ШКОЛЯ́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до школя́р. Миколка, Прокопів хлопчик, такий школярик гарнесенький був: сумирненький, соромливенький, млявенький, як дівчинка (А. Словник української мови у 20 томах
- школярик — школя́рик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- школярик — ШКОЛЯ́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до школя́р. Миколка, Прокопів хлопчик, такий школярик гарнесенький був: сумирненький, соромливенький, млявенький, як дівчинка (Тесл. Словник української мови в 11 томах