Орфографічний словник української мови

шкряботіння

шкряботі́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. шкряботіння — див. шум  Словник синонімів Вусика
  2. шкряботіння — ШКРЯБОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. шкряботі́ти і звуки, утворювані цією дією. Шкряботіння чулося десь далеко за дверима, ніби всередині другої кімнати (Олесь Досвітній); Раптом Івасик смикнув його за руку і припав вухом до землі. – Тс! Тс! Ти чуєш? – З землі почулося шкряботіння (О. Іваненко).  Словник української мови у 20 томах
  3. шкряботіння — -я, с. Дія за знач. шкряботіти і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шкряботіння — ШКРЯБОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. шкряботі́ти і звуки, утворювані цією дією. Шкряботіння чулося десь далеко за дверима, ніби всередині другої кімнати (Досв., Гюлле, 1961, 23); Раптом Івасик смикнув його за руку і припав вухом до землі.— Тс! Тс! Ти чуєш?...  Словник української мови в 11 томах