шкурництво

шку́рництво

іменник середнього роду

розм.

Значення в інших словниках

1. шкурництво — ШКУ́РНИЦТВО, а, с., розм. Поведінка, вчинки шкурника. Василь сказав гірку правду Любчику про шкурництво, про себелюбство (А. Хижняк).  Словник української мови у 20 томах
2. шкурництво — -а, с., розм. Поведінка, вчинки шкурника.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. шкурництво — Шку́рництво, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. шкурництво — ШКУ́РНИЦТВО, а, с., розм. Поведінка, вчинки шкурника. Василь сказав гірку правду Любчику про шкурництво, про себелюбство (Хижняк, Невгамовна, 1961, 154).  Словник української мови в 11 томах