Словник української мови в 11 томах

шкурництво

ШКУ́РНИЦТВО, а, с., розм. Поведінка, вчинки шкурника.

Василь сказав гірку правду Любчику про шкурництво, про себелюбство (Хижняк, Невгамовна, 1961, 154).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. шкурництво — ШКУ́РНИЦТВО, а, с., розм. Поведінка, вчинки шкурника. Василь сказав гірку правду Любчику про шкурництво, про себелюбство (А. Хижняк).  Словник української мови у 20 томах
  2. шкурництво — шку́рництво іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
  3. шкурництво — -а, с., розм. Поведінка, вчинки шкурника.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шкурництво — Шку́рництво, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)