шкурництво
ШКУ́РНИЦТВО, а, с., розм. Поведінка, вчинки шкурника.
Василь сказав гірку правду Любчику про шкурництво, про себелюбство (Хижняк, Невгамовна, 1961, 154).
Словник української мови (СУМ-11)ШКУ́РНИЦТВО, а, с., розм. Поведінка, вчинки шкурника.
Василь сказав гірку правду Любчику про шкурництво, про себелюбство (Хижняк, Невгамовна, 1961, 154).
Словник української мови (СУМ-11)