шкурництво
ШКУ́РНИЦТВО, а, с., розм. Поведінка, вчинки шкурника.
Василь сказав гірку правду Любчику про шкурництво, про себелюбство (Хижняк, Невгамовна, 1961, 154).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шкурництво — ШКУ́РНИЦТВО, а, с., розм. Поведінка, вчинки шкурника. Василь сказав гірку правду Любчику про шкурництво, про себелюбство (А. Хижняк). Словник української мови у 20 томах
- шкурництво — шку́рництво іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- шкурництво — -а, с., розм. Поведінка, вчинки шкурника. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шкурництво — Шку́рництво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)