шкурництво

шку́рництво

іменник середнього роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкурництво — ШКУ́РНИЦТВО, а, с., розм. Поведінка, вчинки шкурника. Василь сказав гірку правду Любчику про шкурництво, про себелюбство (А. Хижняк). Словник української мови у 20 томах
  2. шкурництво — -а, с., розм. Поведінка, вчинки шкурника. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шкурництво — Шку́рництво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. шкурництво — ШКУ́РНИЦТВО, а, с., розм. Поведінка, вчинки шкурника. Василь сказав гірку правду Любчику про шкурництво, про себелюбство (Хижняк, Невгамовна, 1961, 154). Словник української мови в 11 томах