1. Словник української мови у 20 томах

шкурництво

ШКУ́РНИЦТВО, а, с., розм.

Поведінка, вчинки шкурника.

Василь сказав гірку правду Любчику про шкурництво, про себелюбство (А. Хижняк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкурництво — шку́рництво іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. шкурництво — -а, с., розм. Поведінка, вчинки шкурника. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шкурництво — Шку́рництво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. шкурництво — ШКУ́РНИЦТВО, а, с., розм. Поведінка, вчинки шкурника. Василь сказав гірку правду Любчику про шкурництво, про себелюбство (Хижняк, Невгамовна, 1961, 154). Словник української мови в 11 томах