Орфографічний словник української мови

шльопання

шльо́пання

іменник середнього роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. шльопання — див. звучання  Словник синонімів Вусика
  2. шльопання — ШЛЬО́ПАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. шльо́пати і звуки, утворювані цією дією. Чулося шльопання важкої ноги по невилазній калюці (Панас Мирний); Немає госпіталю з його нудотливим смородом камфори і ефіру...  Словник української мови у 20 томах
  3. шльопання — -я, с., розм. Дія за знач. шльопати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шльопання — ШЛЬО́ПАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. шльо́пати і звуки, утворювані цією дією. Чулося шльопання важкої ноги по невилазній калюці (Мирний, III, 1954, 386); Немає госпіталю з його нудотливим смородом камфори ефіру...  Словник української мови в 11 томах