шльопання

ШЛЬО́ПАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. шльо́пати і звуки, утворювані цією дією.

Чулося шльопання важкої ноги по невилазній калюці (Мирний, III, 1954, 386);

Немає госпіталю з його нудотливим смородом камфори ефіру, немає набридливого шльопання капцями по коридорах, де прогулюються поранені (Тют., Вир, 1964, 109).

Значення в інших словниках

1. шльопання — див. звучання  Словник синонімів Вусика
2. шльопання — ШЛЬО́ПАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. шльо́пати і звуки, утворювані цією дією. Чулося шльопання важкої ноги по невилазній калюці (Панас Мирний); Немає госпіталю з його нудотливим смородом камфори і ефіру...  Словник української мови у 20 томах
3. шльопання — шльо́пання іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
4. шльопання — -я, с., розм. Дія за знач. шльопати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови