Орфографічний словник української мови

шпигунка

шпигу́нка

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. шпигунка — ШПИГУ́НКА, и, ж. Жін. до шпигу́н. У мене майнула болюча думка: “Так... Дівчина шпигунка... тепер ми в пастці” (Олесь Досвітній); Ми довідалися, що Вовчиха шпигунка, вона служить в гестапо й має завдання збирати відомості в цьому районі (Л.  Словник української мови у 20 томах
  2. шпигунка — -и. Жін. до шпигун.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шпигунка — ШПИГУ́НКА, и, ж. Жін. до шпигу́н. У мене майнула болюча думка: "Так… Дівчина шпигунка… тепер ми в пастці" (Досв., Вибр., 1959, 91); Ми довідалися, що-Вовчиха шпигунка, вона служить в гестапо й має завдання збирати відомості в цьому районі (Сміл.  Словник української мови в 11 томах