шпигунка
ШПИГУ́НКА, и, ж. Жін. до шпигу́н.
У мене майнула болюча думка: "Так… Дівчина шпигунка… тепер ми в пастці" (Досв., Вибр., 1959, 91);
Ми довідалися, що-Вовчиха шпигунка, вона служить в гестапо й має завдання збирати відомості в цьому районі (Сміл., Сашко, 1957, 181);
Секлета при всіх сестру Аркадію брехухою й шпигункою назвала… (Коцюб., II, 1955, 111).
Словник української мови (СУМ-11)