шпигунка
ШПИГУ́НКА, и, ж. Жін. до шпигу́н.
У мене майнула болюча думка: "Так… Дівчина шпигунка… тепер ми в пастці" (Досв., Вибр., 1959, 91);
Ми довідалися, що-Вовчиха шпигунка, вона служить в гестапо й має завдання збирати відомості в цьому районі (Сміл., Сашко, 1957, 181);
Секлета при всіх сестру Аркадію брехухою й шпигункою назвала… (Коцюб., II, 1955, 111).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шпигунка — ШПИГУ́НКА, и, ж. Жін. до шпигу́н. У мене майнула болюча думка: “Так... Дівчина шпигунка... тепер ми в пастці” (Олесь Досвітній); Ми довідалися, що Вовчиха шпигунка, вона служить в гестапо й має завдання збирати відомості в цьому районі (Л. Словник української мови у 20 томах
- шпигунка — шпигу́нка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- шпигунка — -и. Жін. до шпигун. Великий тлумачний словник сучасної мови