шпигунка

шпигу́нка

-и.

Жін. до шпигун.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпигунка — ШПИГУ́НКА, и, ж. Жін. до шпигу́н. У мене майнула болюча думка: “Так... Дівчина шпигунка... тепер ми в пастці” (Олесь Досвітній); Ми довідалися, що Вовчиха шпигунка, вона служить в гестапо й має завдання збирати відомості в цьому районі (Л. Словник української мови у 20 томах
  2. шпигунка — шпигу́нка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. шпигунка — ШПИГУ́НКА, и, ж. Жін. до шпигу́н. У мене майнула болюча думка: "Так… Дівчина шпигунка… тепер ми в пастці" (Досв., Вибр., 1959, 91); Ми довідалися, що-Вовчиха шпигунка, вона служить в гестапо й має завдання збирати відомості в цьому районі (Сміл. Словник української мови в 11 томах