Орфографічний словник української мови

штурпаччя

штурпа́ччя

іменник середнього роду

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. штурпаччя — ШТУРПА́ЧЧЯ, я, с., діал. Збірн. до штурпа́к 1. Під чоботиськами Давида великими полумисками обламувався сніг, пружинила промерзлою щіткою невидима осока, твердо гнулося штурпаччя кінського щавлю (М.  Словник української мови у 20 томах
  2. штурпаччя — -я, с., діал. Збірн. до штурпак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. штурпаччя — ШТУРПА́ЧЧЯ, я, с., діал. Збірн. до штурпа́к. Під чоботиськами Давида великими полумисками обламувався сніг, пружинила промерзлою щіткою невидима осока, твердо гнулося штурпаччя кінського щавлю (Стельмах, Хліб.., 1959, 139).  Словник української мови в 11 томах