штурпаччя

ШТУРПА́ЧЧЯ, я, с., діал. Збірн. до штурпа́к.

Під чоботиськами Давида великими полумисками обламувався сніг, пружинила промерзлою щіткою невидима осока, твердо гнулося штурпаччя кінського щавлю (Стельмах, Хліб.., 1959, 139).

Значення в інших словниках

1. штурпаччя — ШТУРПА́ЧЧЯ, я, с., діал. Збірн. до штурпа́к 1. Під чоботиськами Давида великими полумисками обламувався сніг, пружинила промерзлою щіткою невидима осока, твердо гнулося штурпаччя кінського щавлю (М.  Словник української мови у 20 томах
2. штурпаччя — штурпа́ччя іменник середнього роду діал.  Орфографічний словник української мови
3. штурпаччя — -я, с., діал. Збірн. до штурпак.  Великий тлумачний словник сучасної мови