штурпачок
ШТУРПАЧО́К, чка́, ч., діал. Зменш. до штурпа́к.
Коли заєць скрадливо, присідаючи майже за кожним штурпачком, перебігав.., вона [лисиця].. стежила за ним (Гуц., З горіха.., 1967, 194);
Личинка пильщика часто завдає значної шкоди шипшині і троянді, вигризаючи в листі дірки, а в роки масового розмноження зовсім оголює кущі, залишаючи від листя самі штурпачки (Шкідн. поля.., 1949, 111).
Словник української мови (СУМ-11)