штурпачок
ШТУРПАЧО́К, чка́, ч., діал.
Зменш. до штурпа́к.
Коли заєць скрадливо, присідаючи майже за кожним штурпачком, перебігав.., вона [лисиця] .. стежила за ним (Є. Гуцало);
Личинка пильщика часто завдає значної шкоди шипшині і троянді, вигризаючи в листі дірки, а в роки масового розмноження зовсім оголює кущі, залишаючи від листя самі штурпачки (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)