штурх —
ШТУРХ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. шту́рха́ти і штурхну́ти. Штурх Панька в око, а Панько і так сліпий (Номис); Сидів пасинок на призьбі, а вона з сіней штурх його рогачем у спину! (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови у 20 томах
штурх —
ШТУРХ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. шту́рхати і штурхну́ти. Штурх Панька в око, а Панько і так сліпий (Номис, 1864, № 6392); Сидів пасинок на призьбі, а вона з сіней штурх його рогачем у спину! (Н.-Лев., II, 1956, 9).
Словник української мови в 11 томах
штурх —
Штурх! меж. отъ штурхати. Штурх Панька в око, а Панько і так сліпий. Ном. № 6392.
Словник української мови Грінченка