штурх

ШТУРХ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. шту́рхати і штурхну́ти.

Штурх Панька в око, а Панько і так сліпий (Номис, 1864, № 6392);

Сидів пасинок на призьбі, а вона з сіней штурх його рогачем у спину! (Н.-Лев., II, 1956, 9).

Значення в інших словниках

1. штурх — див. штовхати  Словник синонімів Вусика
2. штурх — ШТУРХ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. шту́рха́ти і штурхну́ти. Штурх Панька в око, а Панько і так сліпий (Номис); Сидів пасинок на призьбі, а вона з сіней штурх його рогачем у спину! (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
3. штурх — штурх вигук незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
4. штурх — Штурх! меж. отъ штурхати. Штурх Панька в око, а Панько і так сліпий. Ном. № 6392.  Словник української мови Грінченка