Орфографічний словник української мови

шурник

шурни́к

іменник чоловічого роду

довгий металевий стержень для перемішування палива в топці

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. шурник — ШУРНИ́К, а́, ч. Довгий металевий стержень для перемішування палива в топці, очищення її від шлаку і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
  2. шурник — -а, ч. Довгий металевий стержень для перемішування палива в топці, очищення його від шлаку і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шурник — ШУРНИ́К, а, ч. Довгий металевий стержень для перемішування палива в топці, очищення її від шлаку і т. ін.  Словник української мови в 11 томах