шурник

шурни́к

-а, ч.

Довгий металевий стержень для перемішування палива в топці, очищення його від шлаку і т. ін.

Значення в інших словниках

1. шурник — ШУРНИ́К, а́, ч. Довгий металевий стержень для перемішування палива в топці, очищення її від шлаку і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
2. шурник — шурни́к іменник чоловічого роду довгий металевий стержень для перемішування палива в топці  Орфографічний словник української мови
3. шурник — ШУРНИ́К, а, ч. Довгий металевий стержень для перемішування палива в топці, очищення її від шлаку і т. ін.  Словник української мови в 11 томах