Словник української мови в 11 томах

шурник

ШУРНИ́К, а, ч. Довгий металевий стержень для перемішування палива в топці, очищення її від шлаку і т. ін.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. шурник — ШУРНИ́К, а́, ч. Довгий металевий стержень для перемішування палива в топці, очищення її від шлаку і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
  2. шурник — шурни́к іменник чоловічого роду довгий металевий стержень для перемішування палива в топці  Орфографічний словник української мови
  3. шурник — -а, ч. Довгий металевий стержень для перемішування палива в топці, очищення його від шлаку і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови