Орфографічний словник української мови

шуруп

шуру́п

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. шуруп — Шруба, шрубка, шрубочка, див. гвинт  Словник чужослів Павло Штепа
  2. шуруп — ШУРУ́П, а, ч. Кріпильний гвинт для дерев'яних деталей, для прикріплення до дерева металічних виробів і т. ін. Шурупи являють собою металеві стерженьки, які мають на одному кінці головку, здебільшого плоску або напівкруглу.  Словник української мови у 20 томах
  3. шуруп — -а, ч. Кріпильний гвинт для дерев'яних деталей, для прикріплення до дерева металічних виробів і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шуруп — ШУРУ́П, а, ч. Кріпильний гвинт для дерев’яних деталей, для прикріплення до дерева металічних виробів і т. ін. Шурупи являють собою металеві стерженьки, які мають на одному кінці головку, здебільшого плоску або напівкруглу.  Словник української мови в 11 томах