шуруп

шуру́п

-а, ч.

Кріпильний гвинт для дерев'яних деталей, для прикріплення до дерева металічних виробів і т. ін.

Значення в інших словниках

1. шуруп — Шруба, шрубка, шрубочка, див. гвинт  Словник чужослів Павло Штепа
2. шуруп — ШУРУ́П, а, ч. Кріпильний гвинт для дерев'яних деталей, для прикріплення до дерева металічних виробів і т. ін. Шурупи являють собою металеві стерженьки, які мають на одному кінці головку, здебільшого плоску або напівкруглу.  Словник української мови у 20 томах
3. шуруп — шуру́п іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
4. шуруп — ШУРУ́П, а, ч. Кріпильний гвинт для дерев’яних деталей, для прикріплення до дерева металічних виробів і т. ін. Шурупи являють собою металеві стерженьки, які мають на одному кінці головку, здебільшого плоску або напівкруглу.  Словник української мови в 11 томах