щодуху —
пр., що є <�було> духу, якнайшвидше, (з усієї сили) ЩОСИЛИ, чимдуж, щомога, (гукати) якнайголосніше, на всі заставки
Словник синонімів Караванського
щодуху —
див. дуже; швидко
Словник синонімів Вусика
щодуху —
[шчоудуху] присл.
Орфоепічний словник української мови
щодуху —
ЩОДУ́ХУ, присл. З найбільшою швидкістю; якнайшвидше, поспішно. Наш візник-молдуван зикнув на коні й пустив їх з гори щодуху (М. Коцюбинський); Кінь скаче вчвал.., щодуху (Леся Українка); Після уроків я щодуху побіг додому (Л.
Словник української мови у 20 томах
щодуху —
присл. З найбільшою швидкістю; якнайшвидше, поспішно. || Скільки є сили, з усієї сили. || Дуже голосно, гучно.
Великий тлумачний словник сучасної мови
щодуху —
Щоду́ху, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
щодуху —
ЩОДУ́ХУ, присл. З найбільшою швидкістю; якнайшвидше, поспішно. Наш візник-молдуван зикнув на коні й пустив їх з гори щодуху (Коцюб., І, 1955, 256); Кінь скаче вчвал .., щодуху (Л. Укр., І, 1951, 313); Після уроків я щодуху побіг додому (Сміл.
Словник української мови в 11 томах