щурик —
ЩУ́РИК, а, ч. Те саме, що щур² 2. Вилися бистрі щурики над нами, Із нірок вилітаючи своїх, Що геть поцяткували надбережжя – Круту й високу глиняну стіну (М. Рильський); Він [холод] уже погнав на південь щуриків, журавлів і лебедів (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах
щурик —
-а, ч. Те саме, що щур II 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
щурик —
ЩУ́РИК, а, ч. Те саме, що щур² 2. Вилися бистрі щурики над нами, Із нірок вилітаючи своїх, Що геть поцяткували надбережжя — Круту й високу глиняну стіну (Рильський, Зграя.., 1960, 52); Він [холод] уже погнав на південь щуриків, журавлів і лебедів (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 145).
Словник української мови в 11 томах
щурик —
Щурик, -ка м. 1) ум. отъ щур. 2) насѣк. Amara (fulva). Вх. Пч. І. 5.
Словник української мови Грінченка