Орфографічний словник української мови

юрода

ю́ро́да

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. юрода — -и, ч. і ж., розм. Психічно хвора, божевільна людина. Юроди справляти діал. — юродствувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. юрода — Ю́РО́ДА, и, ч. і ж., розм. Психічно хвора, божевільна людина. – Я знаю, що в сього Кирила Тура щось на душі важке лежить. Удає він із себе паливоду, а постерігав не раз я, куди прямує сей юрода (П. Куліш).  Словник української мови у 20 томах
  3. юрода — Ю́РО́ДА, и, ч. і ж., розм. Психічно хвора, божевільна людина. — Я знаю, що в сього Кирила Тура щось на душі важке лежить. Удає він із себе паливоду, а постерігав не раз я, куди прямує сей юрода (П. Куліш, Вибр., 1969, 93).  Словник української мови в 11 томах
  4. юрода — Ю́рода, -ди об. 1) Юродъ. Добре я знаю сього юроду. К. ЧР. 142. 2) юроди справляти. Юродствовать. Кролев. у.  Словник української мови Грінченка