юрода
Ю́РО́ДА, и, ч. і ж., розм. Психічно хвора, божевільна людина.
— Я знаю, що в сього Кирила Тура щось на душі важке лежить. Удає він із себе паливоду, а постерігав не раз я, куди прямує сей юрода (П. Куліш, Вибр., 1969, 93).
Словник української мови (СУМ-11)