юстирувальник

юстирува́льник

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. юстирувальник — -а, ч., спец. Фахівець з юстирування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. юстирувальник — ЮСТИРУВА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Фахівець з юстирування. Конструктори, інженери, юстирувальники з ювелірною точністю складають прилади з.. п’яти, а то й десяти тисяч деталей (Рад. Укр., 6.II 1969, 4).  Словник української мови в 11 томах