юстирувальник

ЮСТИРУВА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Фахівець з юстирування.

Конструктори, інженери, юстирувальники з ювелірною точністю складають прилади з.. п’яти, а то й десяти тисяч деталей (Рад. Укр., 6.II 1969, 4).

Значення в інших словниках

1. юстирувальник — юстирува́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. юстирувальник — -а, ч., спец. Фахівець з юстирування.  Великий тлумачний словник сучасної мови