Значення в інших словниках
-
яблуня —
-і, ж. Садове й лісове фруктове дерево родини розоцвітих з плодами перев. кулястої форми.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
яблуня —
Я́БЛУНЯ, і, ж. Садове й лісове фруктове дерево родини розових з плодами перев. кулястої форми. Серед двору гілляста яблуня стояла (Марко Вовчок); Цвіли яблуні; тихе повітря дихало чудовими пахощами (М. Коцюбинський); Під склепінням черемхи й дикої яблуні глибоко дихало лісове джерело (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах
-
яблуня —
Листопадне дерево або кущ родини розових, плодова культура; поширена в районах з помірним кліматом; вирощують бл. 10 тис. сортів...
Універсальний словник-енциклопедія
-
яблуня —
Я́блуня, -ні, -нею; я́блуні, я́блунь
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
яблуня —
Я́БЛУНЯ, і, ж. Садове й лісове фруктове дерево родини розових з плодами перев. кулястої форми. Серед двору гілляста яблуня стояла (Вовчок, І, 1955, 259); Цвіли яблуні; тихе повітря дихало чудовими пахощами (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
-
яблуня —
Я́блуня, -ні ж. Яблоня. Яка щеп, така яблуня. Ном. № 7142. ум. я́блунька. Посажу коло хатини на спомин дружині і яблуньку, і грушечку. Шевч. 693.
Словник української мови Грінченка