єдиноплемінник

єдиноплемі́нник

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. єдиноплемінник — див. родич  Словник синонімів Вусика
2. єдиноплемінник — -а, ч. Людина, яка належить до одного з ким-небудь племені, однієї національності, одного народу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. єдиноплемінник — ЄДИНОПЛЕМІ́ННИК, а, ч. Людина, яка належить до одного з ким-небудь племені, однієї національності, одного народу.  Словник української мови в 11 томах